четвер, 22 березня 2018 р.

Женя Дісс (Євгенія Левінштейн)

Тут запитують, що для мене Україна.
Спочатку були діти друзів та друзі дітей, які раптом перейшли на українську. Надворі був 2004. Моя Україна тоді почалась.
Україна для мене - країна дітей. Нічого мені так не важливо, ніякі героїчні та трагічні сторінки історії не бентежать мене так, як діти. Минуле - це чудово, але моя Україна - це сьогодення і майбутнє.
Діти сходу. Ті, кому зараз менше семи років, і які пам'ятають тільки війну. Ті, хто розмовляє українською, але не розуміє цього. Ті, хто мешкає біля блок-постів, поміж блок-постами, і малює українські прапори. Де найпатріотичніші діти? В Золотому, на лінії роззмежування, де ж ще! Хто краще за усіх малює Тараса, ілюструє Лесю? Наші, із Золотого!