Я, проживши майже все своє життя в Україні, пишалася, що народилася в Росії. Росія завжди була краще для мене, завжди мені в голову вкладалося, що українці жадібні, злі, хитрі, а за російську мову можуть і побити! Це насправді втовкмачували в голову в Криму. Потім я вийшла заміж за українця і приїхали ми служити в Житомир. Я реально боялася на вулицю вийти) А потім звикла, мова мені дуже сподобався, люди добрі, не кримчани ... Але асоціювала себе з Росією. Навіть майдан на мене не подіяв. А потім віддали Крим- в мені стала прокидатися людина.
Одного разу бігла у справах, по всьому місту виє сирена- це в Житомир привезли перших наших хлопців, які віддали життя за Україну. Всі таксисти міста їздили і сигналили (в цей день я зрозуміла-я Українка. Моя країна-Україна ..
Немає коментарів:
Дописати коментар