Мої батьки народилися в місті Костянтинівка
Донецької області. Батько закінчив українську школу і в дорослому віці читав переважно українські книжки. Напевно все це почалося з дитинства, коли батько
переказував прочитані книжки українською. Для мене стало цікаво, а як навчалися в
Костянтинівці під час окупації німцями Зібрані документи підтвердили, що навчання проходили українською
мовою.
Навіть за покликанням, я мав бажання вивчати українську мову і
спілкуватися нею. Живучи в переважно російськомовному місті, це було важкувато,
але великого опору з боку мешканців не відчувалося. Бути Українцем, це не лише
любити мову і розмовляти, це і любити її міцно і робити щось для її розбудови,
а саме головне не зраджувати Батьківшині. Стати Українцем, це значить завжди
бути прикладом для інших в доброті, щирості, прихильності і повазі до історичних подій, на яких були побудовані перші підвалини. Це рівні можливості для щастя
в цій Країні, за які треба боротися і перемагати.
Немає коментарів:
Дописати коментар