Наталя Шиян

Я все своє життя була за паспортом і народження батьками українкою, але на жаль (і тепер на превеликий сором), оскільки проживаю на сході України мислила як і більшість тут, зомбованих Рашкою людей .Каюсь, але моя свідомість почала прокидатися тільки з осені 2013 року, тоді я почала дуже уважно слухати не телевізор, а про що говорять люди, вникати в те, хто вийшов на майдан і чого вони хочуть, а коли були лютневі розстріли я не плакала - я ридала ридма, стала нервовою, дратівливою, пересварилася з усіма ватяними родичами і знайомими, намагаючись їм щось довести

.Потім зрозуміла, що все марно, діагноз: вата- не виліковний. Ненавиджу "одноглазнікі", там так нічого практично і не змінилося, а тут читаю людей і при тому, що дуже важке життя,все одно є надія, що нехай не відразу, але все у нас вийде, ми сильна нація і нас багато, Слава Україні !